Голосно серце у грудях тріпоче,
Бо почуття вже киплять й через край,
Мрія зринає під хмари охоче,
Сходить, як сонце, або коровай.
Хочу у пригорщі щастя набрати,
Вмитися ним, наче із джерела,
Щоб розступилися поруч всі грати,
Щоб Матір Божа усіх зберегла.
Дихати вільно, ще дужче співати
Вітром розносить хай радісний спів
Як же іще почуття передати
В час, як бракує підібраних слів?
Хочеться жити, щоб кожну хвилину,
Бачити посмішки й світло в очах,
Ближче до мрії душею полину
Хай не згасає надії свіча.
14.06.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041897
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2025
автор: Інна Рубан-Оленіч