Зоріє надія, що клята негода,
У спокої лишить червневі деньки,
І сонечко грітиме – мов нагорода,
Дарунок зі щедрої даний руки.
Зоріє надія, що буде світанок,
Набридла усім грозова чорна ніч,
Аби лиходіїв усіх на останок,
Спалила у пеклі розжарена піч.
Зоріє надія, що буде все добре,
Яскрава веселка квітчатиме світ,
А правда і віра негоду поборе,
Буятиме барвами свіжими цвіт.
Зоріє надія, (та хай вже палає!),
Вже досить нам нидіти всім у ярмі,
Окрім України, другої немає,
А як далі жити – ми знаєм самі!
14.06.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041896
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2025
автор: Інна Рубан-Оленіч