Не світлини - вірші.

 Відкриваю  старовинний  альбом,
Гортаю  роки,  оживають  вони.
Світлини  -  то    пам'ять,
Що  нікуди  не  піде,  що  безмовмовно  зове.
 
Щастя  маленьке
Там  й  сонячний  промінь
Й  моменти  життя,
Радість  і  смуток,
Що  пішли  назавжди,
Полистай,  не  спіши.
Крупинки  рідненькі
В  собі  оживи.

Пам'ятаю,  люблю.
Збережу,  збережу.
Не  плачу
і  не  зову,
Поки  памятаю  доти  й  живу.

Щастя  маленьке..
Там  й  сонячний  промінь
Й  моменти  життя.

Радість  і  смуток
 У  цьому  альбомі,
 вся  наша  доля,
все  наше  життя.

Кожна  сторінка  -  пам'ятна  мить,
Сльози  і  сміх.
Ще  б  раз  пережити..
Знов  і  знов  ...
оживити.

Час  минає.
Але  залишиться  з  тобою
старовинний  альбом,
цей  сум,  цей  вантаж  на  плечах.

 Ось..  я  дитина,
Тримаю  мамину  долоню,
А  ось  з  друзями  біжимо  ми,  жити  спішимо.

Дідусь  із  книжкою,
Бабуся  біля  вікна.
А  ось  вже  старенькі,
Остання  весна.

Ці  миті  з  нами  назавжди,  
вони  -назавжди.

 Запилені  знімки,  замітки  на  світлинах,
 очі    живі.
Шепоче  на  фото  забута  гроза,
Життя  пролітає,
Як  птах  в  небесах.

Але  я  збережу  це  в  серці  своїм,
збережу  тепло  прожитих  днів,  
радість  у  нім,  радість  у  нім.

У  цьому  альбомі  все  про  прожите  життя.
Кожна  сторінка  -  тепло  душі,
 найцінніші  миттєвості.
Сміх  крізь  сльози,  радість  і  смуток.
Тепла  рука,  сльоза  на  щоці,  рука  у  руці,
Не  світлини  -  вірші.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041865
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2025
автор: oreol