себе обняти хочу часом —
все рівно, хоч звучить дурня.
клянусь, земля тримає разом
«людей», що звірям не рівня.
готовий будь, себе не муч.
забудь, прости, та все ж
все рівно —
довіра — добре, лиш під ключ.
а решта — бла-бла-бла
наївне.
17/09/2020 (м. Тернопіль, вул. Новий Світ)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041848
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2025
автор: Olivia Home