О ні, навіщо,
Навіщо ви придумали щастя?
Нема гіршої вигадки; навіщо?-
Запитаю в годину негоди.
І не відповість мені ніхто;
Кличте знов його.
І що?!
Знову все пусто, нічого!
Я в серці біль своїм ношу,
І, збожеволівши, попрошу:
"Зупиніть Землю, я зійду
В опалений простір.
Можливо, щастя я знайду,
Пустившись дивною ходою".
(переклад власної поезії 03.02.1998 р.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041789
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2025
автор: Ростислав Сердешний