Якось зібралася нечисть
На грандіозний бенкет
Спробувати вина чарівний букет.
І ось зібралися -
Навіть нема куди плюнути,
Щоб не втрапити в біса якого,
Не кажучи вже про те, щоб присісти.
Усі чекають обіду
І, звичайно, питва,
І нема їм з нетерпіння життя,
Але ось уже чутно-мекання цапа-
Сигнал, що починати треба без храпу.
І ось прямо зараз розпочався бенкет,
І полився з бездонної бочки
Вина чарівний букет.
Веселощі повним ходом,
Як добре жити за рахунок народу!
Та швидко спорожніла бездонна бочка:
У посудині без дна
Недовго може втриматись вода.
Але якась краплина все ж лишилась,
Однак вона одна,
І всі б хотіли випити її до дна.
-Кому допити?
Питання це, скажу вам, надскладне.
Проте зібрання не без мудрих,
І наймудріший сповістив: "Голосувати!"
І піднялися враз дебати,
Куди там нашим депутатам!
Летіли клапті шерсті, хвіст і гриви,
Але краплина не чекала,
А помаленьку витікала,
Поки й зовсім не пропала.
І припинились суперечки,
Бо як сваритись, розберуть і гречку!
(переклад власної байки 10.09.1997 р.).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041788
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2025
автор: Ростислав Сердешний