Приснилося літо, зелена долина,
І верби стоять по коліна в воді.
Ледь-ледь червоніє від сонця калина,
А ми у чеканні такі молоді.
Пливли попід берегом повагом гуси,
І хвильки ховалися у комиші.
Спліталися руки, а кучері русі
Торкалися ніжно щоки... і душі.
А річка, мов небо! про щось шепотіла,
Якби ж я могла розібрати слова...
Я так відпускати тебе не хотіла,
Від щастя крутилась мені голова.
І все закрутилось, у вир полетіло,
Затерпла душа від не сказаних слів.
Ти мовчки пішов, я благала, просила...
Ти міг повернутись, але не схотів.
...Прокинулась - Боже, спасибі за світло!
Знов день народився - печалі нема.
Як спиться, то й сниться... Приснилося літо,
І втішила думка - аби не зима...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041786
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2025
автор: majra