лицеміри-маскиміри,
в серцях-душах
тільки діри...
нема віри і довіри,
а іще - немає міри.
в очі плаче,
а там — скаче,
і тебе ух як добряче
наче шкуру ту
конячу —
продають —
навіть за «здачу».
й поки клоуни
сміються,
без душ тíла
продаються,
всі не брешуть —
просто здулись,
перевзулись,
перевзулись.
ці закони - без печаті:
злочин там є, де кричати,
норма там є, де мовчати
і нерівність щодо статі.
голова болить
мігренню,
усі в ролі перевдіті.
хто був справжній -
став мішенню,
бо та щирість —
зайва в світі.
27/08/2020 (м. Тернопіль, вул. Новий Світ)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041779
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2025
автор: Olivia Home