[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=rFgP_ztzoao[/youtube]
Росте у полі ніжна квітка,
Красу сховала від людей.
Як поселилась - нема свідків,
Для кого все таки цвіте?
А то не квітка, то кохання,
Яке із серця хтось прогнав.
Її прирік він на вигнання,
За що ж її отак прокляв?
Одна бідує вона в полі,
Ні друзів тут, ні ворогів.
За що карає її доля?
Самотніх скільки вечорів!
Занадто ти була красива,
Красу затьмарила усіх.
Але любить ти все ж не вміла,
Ти народилась лиш для втіх...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041775
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2025
автор: Н-А-Д-І-Я