ШЛЯХ ДО ІСТИНИ
Людина йде у пошуках мети,
Жадає те, що кличе з глибини.
Та часто нас притягує туди,
Де світло лиш обман у дні війни.
У серці є призначення і шлях,
Що вчить убити у собі раба.
Та замість правди ми обрали страх,
Який живе, де істина слаба.
Нам тягне душу блиск неправоти,
І тінь здається ніби світлом дня,
Тільки на мить звернути не туди
І вже за поворотом жде брехня.
Цей біль не ворог, це наш вірний знак,
Він — голос, що веде завжди назад.
Де ми є справжні, вільні просто так,
Де правда в нас живе без зайвих втрат.
Не кожна мрія — шлях до висоти,
Не кожен блиск несе в собі тепло.
Шукайте в собі істину мети
І будьте тими, хто долає зло.
Мирослав Манюк
15.06.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041767
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2025
автор: Мирослав Манюк