під лапами колить
гора камінців.
левиця не молить,
що лев не зумів.
під гору плечима
в граційній ході…
засвітить очима
навпроти пітьмі.
крізь страх перестрибне,
бар’єри порве.
як часом не встигне —
крізь біль зареве.
і в зимно, і в парно
вона — не слабка…
граційна і гарна,
та вид хижака.
зневірена в диво,
пізнавши життя.
мурликає мило
левиця моя…
10/07/2020 (м. Київ, Хрещатик)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041681
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2025
автор: Olivia Home