Ми вальсуємо в світлі ліхтарів.
Асфальт блищить як люстерко в ночі.
Твоя сукня рожева як хвиля хвилює
І в очах твоїх я бачу світанок, що з мене глузує.
Дозволь мені завжди повертатися до тебе, як хвилі до берегу.
До твого світу, де ти, як берег, берегиня стоїш на тім же місці,
Де кожна хвиля звучить, як мелодія,
І серце моє тихо по кохання мовить.
Дощ співає нам тихий акомпанемент.
Краплі стукають як пульс на зап'ясті.
У твоїх обіймах світ зникає
І я забуваю про свою пристрасть в цім танці.
Дозволь мені завжди повертатися до тебе,
До твого світу де час наче стоїть,
Де кожен рук звучить, як мелодія,
І серце моє тихо говорить.
Мокрий асфальт приховує наші сліди,
Але пам'ять зберігає кожну мить з тобою.
Вальс наш - нескінченний кругообіг
І ми кружляємось у ньому з головою.
Дозволь мені завжди повертатися до тебе
Ти - мій ангел небесний моє світло неземне.
Серце моє тихо до тебе говорить,
Мов хвиля морська серце хвилює.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041657
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2025
автор: oreol