"Хтось шепоче та сміється…"

Хтось  шепоче  та  сміється
Крізь  блакитний  туман.
Хтось  знає:  не  повернеться.
Заблукав  у  пісках  караван.

 
І  в  шепотінні  малинових  сосен
Бачить  він  подих  останній,
Бачить  життя  свою  осінь
Та  його  аромат  вже  вчорашній.

(переклад  власної  поезії  16.10.  1997  р.)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041643
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2025
автор: Ростислав Сердешний