*****
Пригорни мене до себе,
Радість неземна,
До душі. Я знаю, в тебе
Також є вона.
Хай моя душа з твоєю
Злиється в одну
І чарівністю своєю
В темну далину
Прожене на віки вічні
Тужні почуття,
Щоб були в ній віковічні,
Світлі. Все життя
Я із ними жити буду,
А сумні навік
У єдину мить забуду.
Більш вони повік
До душі не проберуться,
Наче злодій в дім.
Ні, цього і не діждуться.
Доки в світі цім
Житиму, у ній пресвітлі
Буду я тримать
Почуття, щоб, мов розквітлі
Квіти, розцвітать
У душі і посівати
Їх в серця людські,
Щоб ніколи більш не мати
Почуття гіркі
Ні мені, ні їм – нікому,
Бо життєву суть
Світлі почуття на цьому
Світі нам несуть.
З ними лиш усі нещастя
Знищимо умить.
І прийде до нас всіх щастя
В ту солодку мить.
Євген Ковальчук, 23. 06. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041629
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2025
автор: Євген Ковальчук