Заблудла горлиця у місті.
Вітер ген здіймає пісок.
Лети, сховайсь у небі чистім.
Я б теж злетів та ще не строк.
Іще чаклун не виніс вирок.
Тяжіє час, тьмяніє день.
Як мало у цім світі миру,
те знає вічний Борисфен.
Він розірве закови люті
і буде воля повсякчас.
Лети, ми помстою нескуті.
І долі різні Бог для нас
створив.
12.06.25р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041507
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2025
автор: Микола Соболь