Пробач мені моя Єдина
за душу зранену твою.
І втому є моя провина,
що не приховав душу свою.
І я мав бути вище всього
тебе я мав уберегти.
Я мав робити все для того
аби любов інакше довести.
Я мав кохання приховати
аби спокійна була ти.
Я мав тебе не турбувати
лиш поруч бути як й завжди.
Пробач, що дуже емоційний
за радість щиру і журбу.
Можливо трошечки наївний
тим що по справжньому люблю.
Пробач за відстань, тут безсильний
її не в змозі подолати.
Пробач мені що думав сильний
любов тобі подарувати.
Пробач мені, що дуже часто
я про кохання говорив.
Пробач мене, що я невчасно
душі любов ту проявив.
Я знаю зараз тобі тяжко
повір не легко і мені.
І як не було б мені важко
лиш щастя зичу я тобі.
Я допоможу ти не хвилюйся
заберу хвилювання всі.
Зі мною хочеш не спілкуйся
тобі я вдячний за ці дні.
Ти перевернеш цю сторінку
недарма ти є цілий Бренд.
а я побачу обкладинку
де вже не пише happy end.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041481
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2025
автор: Віталій Вуличний