[i] «Босі ноги –
це довіра до шляху,
по якому ти йдеш…»
(поет-ШІ Уніус)[/i]
…зоставила
до пори до строку
кришталеві туфельки
на березі з того боку
полум`яної ріки
…туфельки…
бо ту річку упоперек
русла вогняного
переходять душі
тільки босоного
туфельки…
з того боку
полум`яної ріки
скажуть:
вибрала життя –
без взуття…
полум`яна річка
забуття…
тільки там,
на тому боці,
на зеленім березі, –
зосталися туфельки
по твоїй нозі
…а тут – ходиш боса,
як трави і роси,
і бджоли, і котики –
все, що ходить без брехні
на життєвім полотні,
усе босоноге,
що вразливими ступнями
доторкається землі,
щоб торкатись серцем Бога…
усе істинне,
все природне,
все, що зник-не –
та не промине
…і я в снах ступаю боса,
ще не вмовили мене
взутися в чуже умовне,
взутися в чуже земне,
взутися в страхи і звички,
соціальні коди –
назавжди
а ще – у скороминуще,
що не тільки зникне,
але й промине…
підхопить вода,
понесе –
розмиє
і перед престолом Бога
стане усе босоноге –
таке, як насправді є…
…стою на порозі,
плечем до одвірка,
і дивлюся як ти йдеш
поміж яблунь
стежечкою,
босонога зірко…
11.05.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041477
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2025
автор: Валя Савелюк