Тихий шепіт над п’ятим кутом -
Він не схожий на пісню драконів,
Що летять зголоднілі і злі
Над ланами загублених мрій,
Де далеко за довгим шосе,
Між іржавих забутих вагонів,
На розкопках брудної брехні
Шелестить скороспілий пирій,
Що знайде археолог- весна,
Як розтануть надії на сніг
І відкриються оку кістки
Замість білих весільних троянд.
Так буває, де доля масна
Відчуває нечуваний збіг,
І скресають від льоду річки
Під контролем і наглядом варт.
Та ніхто не чекає на нас
З цигарками у жовтих зубах,
Крім цигана з пучком сон-трави,
Що рятує себе від нудьги.
Що ж залишиться ще про запас,
В розголоссі у п’ятих кутах,
Крім щурів, що гризуть оберіг
У тісних осередках журби....
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=OhOpsrozb_s&list=PLONVEQP6SwpEXnO5TOP-fjdicV5t5doFC&index=12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041472
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2025
автор: bloodredthorn