Б’є чечітку соловей,
Стереже гніздечко.
Від дощу земля, мов глей,
Дощ січе дрібненько.
Поливає огірки,
Моркву і петрушку.
Поспішає навпрошки,
Чепурить ще грушку.
Кучерявий хміль, боби,
Картоплю й томати.
А гайне, як на луги,
Квіти всі строкаті.
Гори, села та міста,
Стежки та дороги.
Всю земну живу красу,
І круті пороги.
Благодать несе в собі,
Життєдайну силу.
Босоніж йду по траві,
Літ скидаю брилу.
11.06.25
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041467
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2025
автор: Валентина Ланевич