А ми тут в полоні в кайданах під вартою
Наш час зупинився і сонця нема
А нас тут ламають ломами і палками
І наші серця жовто сині серця
А ми тут в полоні без страху і паніки
Хіба є страшніше без віри життя
Ми молимо наших українських ангелів
зруйнуйте це місце як небуття
Автобусні рейси мов сон відбувається
Когось не назвали він досі ще там
В підвалах і тюрмах живемо посміхаючись
І навіть хоч мертві вже наші тіла''
Не плачте ми скоро будемо дома
Не треба кидатись в коліна синам
Ми знали чого вартує зараз свобода
Живе Україна і Слава жива!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041432
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2025
автор: Андрій Листопад