Певно то є так.

Бути  слугами  слуг  -
це  не  конституційний  обовязок,
то  є  ваш  вибір.
Десятиліттями  годувати
скорумповану  гідру  -  то  не  є  ваше  призначення,
то  ваш  менталітет.
Повторювати  як  папуги  слова  ворога
рідною  мовою,  змінивши  лише  підмет,
то  не  є  сила,  то  є  залежність.
Не  можна  здобути  перемогу  не  бачати  очевидних  речей.
Будучи  на  крючку  жодна  рибина
не  повернеться  в  безмежне  море.
Може  вже  досить  крові,
може  вже  досить  насилля.
Ми  ж  люди,  живі  ще  люди  в  кінці  то  кінців.

Не  змінивши  свою  країну,
ми  не  змінимо  світ,
не  заплативши  по  рахункам  -
ми  будемо  в  вічному  боргу.
Не  скинувши  ярмо  -  ми  загинемо
рабами.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041427
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2025
автор: oreol