Море хвилюється раз...
Море хвилюється два...
Море...
Взагалі не хвилюється,
Навіть море із хвилями,
Які здіймає штормовий вітер.
Вода пам'ятає як хвилювалися діти,
Коли воно викрадало їхній піщаний замок.
І як власники човників, що поздирали боки об причали,
Солили і так вкрай солону морську воду.
Море не хвилюється.
Море диктує погоду
хвилювань
мешканцям берегової лінії.
Для моря немає статусу, хаосу, імені,
честі, безчестя, спокути чи відчуття щастя -
Море не хвилюється. Пам'ять води відкривається
Досвідом.
Вставай удосвіта.
Так приємно сидіти поряд із морем, що ділиться нехвилюванням.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041419
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2025
автор: Серафима Пант