Нестерпністю тієї правди
Наніс удар - нещадний весь.
І вицвілим здалося завтра,
Заскавучало, наче, пес,
Мої зализуючи рани.
Із-попід вій розлився біль.
Запульсувало в скронях рвано,
Пливло в очах усе довкіл.
Самотності обійми дужі
Отруювали кожну мить.
Глибока туга лізла в душу -
Я не могла її спинить.
Співала радості загубу.
Та все ж бо вистачило сил,
Сказати: "Щезни! Згинь, нелюба!"
У ніч ту вітер голосив.
30.05-09.06.2025 р.
переклад власного віршу
Такая правда,
що знаходиться за адресою:
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040940
вірш першоджерело:
Такая правда
Ю.Щербатюк
Такою беспощадной правдой,
не ведaя, удар нанёс.
И обесцвеченное завтра
скулило, как дворовый пес,
Мои зализывaя раны.
Из-под ресниц струилась боль.
Биением рыдало рваным
ретИвое... И было столь
Печально мне и одиноко,
что не могла её прогнать.
Тоска то щерилась жестоко,
то начинала напевать
Свои безрадостные песни.
Но всё-таки хватило сил
унять: "Постылая, исчезни".
Той ночью ветер злобно выл.
январь 2013 г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041390
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2025
автор: Юлія Щербатюк В’южен