А «дощ на щастя…» – для людей…
Дарма, холодний він, чи теплий.
Як легендарний той Орфей
Танок виводить свій запеклий…
То в ритмі вальсу стукотить,
Із літом такт веде тридольний…
Квіткам на вушко шепотить:–
- У парі з вами буть достойний!
А як сердито вступить грім
Серед ідилії у танці,
Міняють настрій ноток сім –
І в зливі-грі вже сотні пальців…
Поміж кущів, дерев, садів
До щастя дощ дорогу миє…
Мажор з мінором світ слідів,
Цей шлях веселкою накриє.
Л. Таборовець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041382
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2025
автор: Любов Таборовець