Нарешті я знову почав писати,
В рядках я побачив себе.
Словами не все передати,
А вийшло, як завжди, пече.
І знову слова, наче рани,
Що тихо стікають в рядках.
У кожному слові — обмани,
І серце палає в рядках
Здається, що літери — зброя,
А рими — мов тріщини в дні.
Я пишу не для перемоги,
А щоб не загубитись в собі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041369
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2025
автор: xaladok