ДОБРО
Я одягну на себе доброту,
Оздоблену квітчастим візерунком,
Нестиму, як прикрасу золоту,
Бо доброта - є Господа дарунком.
Я передам у спадок для дітей,
Як оберіг, добра свого криницю,
І запалю у небі для людей
Яскраву і негаснучу зірницю.
Приспів:
А добро - це щедрість,
А добро - це щастя,
Наша сила й воля,
Цілюще причастя.
А добро - це світло,
Гріє, звеселяє,
А добро - це сила,
Яка все здолає.
Добро творити - жити для людей,
Щоб сіяти стежками добре й вічне,
І зачерпнути мудрості з джерел,
З глибин козацьких славних, віковічних.
Нехай добро вишнево розквіта,
Красується у кетягах калини,
У колоску зернятком дозріва
І сіється землею України.
Зоя Журавка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041367
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2025
автор: Зоя Журавка