З песиком гуляла Міла,
Пила з пляшки кока-колу,
Несподівано зустріла
Однокласника Миколу.
Двадцять років вже минуло,
Як закінчували школу,
Всі роз’їхались учитись
І не бачились ніколи.
Міла з сумом розказала,
Що працює в ресторані:
Обслуговує клієнтів,
Кожну вередливу пані.
-Це жахливо! Їм підносиш
Коньяки і всякі страви,
Дивишся, ковтаєш слину –
Випити не маєш права.
Хочу їсти, коли страви
Починаю розкладати:
Не твоє воно, не можна
З таці щось покуштувати.
-В мене теж така проблема,-
Каже Коля в цю хвилину,-
Гінекологом працюю,
Так, як ти - ковтаю слину…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041366
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2025
автор: Катерина Собова