Машину вже тут не зупиниться,
І доля не знає гальма.
Весна — це обман, це зловісниця,
Що серце тримає в ярма.
Вона обіцяла надією,
Вона усміхалась вві сні...
Та правда в світі мінлива,
Як вітер в ранній весні.
Її силует — як мелодія,
Що грає десь в тиші без слів
І сліди зникають у холоді,
Як тіні, що губляться в сні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041348
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2025
автор: xaladok