О Беладоно,
біль тобі смішний.
Розум втрачаю – або
вже безум це?..
Лист мій кинула –
такий нудний! –
І, стуливши губи,
робить чай із чабрецем.
(Приспів:)
Хто ж тобі, диво з див,
Серце злістю отруїв?
Хто ж тобі, диво з див,
Серце злістю отруїв?
Втілення жадання,
по краплі лий
Яд із тендітних пальців –
і всміхнись тихцем.
Так, я піти повинен,
зовсім чужий, –
От чи забудеш тільки
потім моє лице?
(Приспів:)
_______________________________________
Belladonna
Oh Вelladonna,
never knew the pain
Maybe I’m crazy, maybe it’ll
drive me insane
The open letter just
carelessly placed
and your moving silence,
the tea so delicately laced
[Chorus:]
Out of reach, out of touch,
how you’ve learned to hate so much?
Out of reach, out of touch,
How you’ve learned to hate so much?
Came from passion, and you
gave it a name
the fingers of poison like needles
in the drivin’ rain
so smile discreetly as you
watch with such grace
now I must slip away, but can you
forget my face?
[Chorus:]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041334
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2025
автор: Світлана Себастіані