Переклад вірша "Тебя... Нехватка..."
автор Лія***
Дивно якось... та в осінь пізню...
Ниють спогади... давні рани...
Почуття вкриваються сріблом
Та в думках блукають тумани...
Я ж чекала, гадала... мине...
Але душу мовчання гризе...
Лиш надія до серця пливе
Бо кохання у ньому живе...
Пам'ять креслить листи на стінах...
Роздирає сітківку очей...
Я до болю в судинах... жилах...
Відчуваю нестачу тебе...
Оригінал
Странно очень... но поздней осенью...
Ноют прошлого... старые раны...
Покрываются чувства проседью...
В голове бороздят туманы...
Ведь ждала, что все забудется...
Но молчание душу точит...
Только сердцу надежда чудится...
И любовью оно кровоточит...
Память чертит письма на стенах...
Разрывая глазную сетчатку...
Я до боли в артериях... венах...
Ощущаю тебя нехватку...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041329
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2025
автор: Сергій Тімченко