У звичці спиратись на співи…

Безпорадна  самотність,
Кобзар,  що  холоне  безславно…
Килими  клишоногі  
Куди  ви  повзете  тепер?

Бачиш  небо!-  Браміни
Пливуть  поміж  хмар  безугавно.
І  Хрещатик  шумить
Крізь  вітрини  у  чистий  четвер…

Ні,  не  бачу!  -
У  звичці  спиратись  на  співи,
Наче  сивий  Акин,
Серед  степу  у  час  забуття,

Все  що  є  розсипай:-
Жито,  золото,  цукор,  оливи!-
І  гульвіс  не  цурайся  
Допоки  триває  життя.


p/s
https://www.youtube.com/watch?v=Dqf7Eafdirg

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041322
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2025
автор: bloodredthorn