Ми зустрілись на березі моря,
Сонце сходить, і ранок настане.
Ти плескалася в піні прибою,
Гралась у безтурботність з водою.
Ти плескалася в піні прибою,
Гралась у безтурботність з водою.
Озирнувся: є берег пустельний,
Бриз солоний, серпанок на скелях.
І нестримано хвилі рокочуть
Між відбитками ніжок дівочих.
І нестримано хвилі рокочуть
Між відбитками ніжок дівочих.
Я до тебе повзу непомітно
Зачарований образом світлим.
Метр за метром, піску шарудіння
Наближає мене до видіння.
Метр за метром, піску шарудіння
Наближає мене до видіння.
Лише мить, я вже поряд з тобою,
Доторкнутись бажаю рукою.
Від напруження я шаленію.
Тіло прагне досягнення мрії.
Від напруження я шаленію.
Тіло прагне досягнення мрії.
Щось із хвиль я нарешті дістану,
І щасливому випадку вдячний,
Її притискаю до серця, вона –
Така незакінчена пляшка вина!
Її притискаю до серця, вона –
Така незакінчена пляшка вина!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041319
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2025
автор: Сергій Южаков