я лиш брешу, що літаю

пробач  мені,
не  ідеальна,
я  б  так  хотіла!
нереально...
я  б  так  бажала,
пролетіло...
я  все  зробила,
що  зуміла...

і  янголом  тобі
здавалась,
та  крила  мої
обламались,
із  пліч  лиш  рани
заживають,
а  я  лиш  брешу,
що  літаю.

а  я  постійно
запевняю,
що  ввись  у  казку
підійму...
синочок  рідний,
знаю-знаю...
я  так  говорю,
бо...
люблю.

08/05/2020  (м.  Тернопіль,  вул.  Бордуляка)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041279
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2025
автор: Olivia Home