Як багато бідних стало,
Неначе з дерева листва опала!
В метро біля парапету
Нещодавно зустрів я поета, -
Сліпий!
Вірші свої читав,
І насолоджувався життя в них грою.
Кохання вихваляв і проклинав,
І життю дифірамби співав.
Воно у нього все відняло,
У багно штовхнути забагало,
Та він безумець музи
Свій дух йому віддавав.
"О життя, о пристрасте, конфузи!-"
У пориві пристрасті гукав,
Але дух його зотлів, згасав;
Рядком останнім написав:
"Я жив, я веселився, помирав..."
(переклад власної поезії 19.11.1997 р.).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041276
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2025
автор: Ростислав Сердешний