Там, де й без крил так легко….

Яка  краса  наш  світ!
Мов  сизий  птах,
він  лине  в  унісон  дощу  і  літу.
Он  пеленою  вбралася  гора...
І  серцю  стелить  ніжність  вірний  вітер.

І  сизі  гори  вічні,  мов  любов...
Їх  дощ  вдяга  в  прозорі  чисті  шати.
Як  не  пірнати  в  цю  стихію  знов?
Там,  де  й  без  крил  так  легко  світ  долати.

08.06.2025



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041271
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2025
автор: Іванюк Ірина