Коли захолоне роса на траві
І тишу освятять зорі,
Здається, не зорі – то свічі живі
У мареві неозорім.
Те марево – ніч, що крилом обняла
Упевнено пів планети,
Зірками засяяла, ні, розцвіла,
Наславши думок поетам:
Хто їх запалив на такій висоті?
Кому вони мусять сяять?
А може, то ангели з раю святі
Дорогу до ранку святять?..
17.05.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041270
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2025
автор: Ганна Верес