Вкарбовані в місячне коливо, вилами вколені,
довкола живуть міріади забутих митців.
Не ці, що ми в школі вивчали між вусами й комами,
а ті, що словами в рухливу потрапили ціль,
однак непомічено, стримано, заслано, стомлено
поси́віли, наче нечитаних книг корінці.
Лишега, Чубай і Кир’ян, Семененко, Отрощенко.
Чи чули про них? Мельничук вже не стане на герць.
У Львові скуйовджений дим втік у джинсах від вогнища* —
то сів у осінній трамвай дисидент Калинець.
Позичивши жар, познаходили попелу трошки ще,*
іде пан Василь зі світильником, має ще десь
«Летюче віконце» й Любляною йде навпростець.
Взірцеві митці потрапляють на шпальти, на шопери.
Вже пишуть про вас, хоч полин між словами росте.
Простерлись рядки з Коломиї до Адріанополя,
простерлась естетика вільних митців, наче степ.
Злетілись птахами гучні голоси, ніби в опері.
Як ва́льдшеп самотній мовчу, б’юся з межами стель:
таки геніальне — не за́вжди прозоре й просте?
Мій час не настав? Чи помер, наче вірш у Тернополі?
© Олена Галунець 🚃
--------------------------
* Відсилка до вірша Ігоря Калинця “Дим”.
* Відсилка до вірша Василя Голобородька “Називаємо вогнем невогонь”. “Летюче віконце” — дебютна збірка поета, недопущена до друку радянською владою. Андріанополь (Луганщина) — місце народження Василя Голобородька. У Любляні він живе нині.
Коломия (Івано-Франківщина) — останнє місце проживання поета витісненого покоління й дисидента Тараса Мельничука.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041244
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2025
автор: Олена Галунець