Я буду там,
Де сонця промінь чистий
Вихоплює із темряви росу,
І грає в ній.
Мелодії барвисті
Розніжують до тебе зайву відстань
Витьохкуванням.
Світлий ніжний сум.
Ранковий світ.
Зелений лист, не темний -
Відпив мороз
Насиченості всмак.
Та я ось тут.
І знаю - не даремно
Вода в долонях.
Роси мої щемні
Візьміть, листочки,
Хай все буде так,
Як має бути.
Трепетні,
Як буде,
Не зна ніхто.
Мелодій дивних звук
Мене в тобі міжрайдужністю губить,
Між кольорів насичених голубить,
І змінює - немов і не було
Сум'яття.
Перехоплює мій подив
Твій погляд,
Що з промінням сипле млість,
Здіймає вгору.
Сонце не зашкодить.
З теплом в єднанні роси коловодять
Й окрилено підносять серце ввись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041228
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2025
автор: Серафима Пант