Природа привела мене до царства
Мелодій, звуків, тіней, кольорів…
Навчаюсь в неї музики й малярства,
Творю картину власних почуттів:
В ній сонце – колоритніше любові,
Серпневий день – у зелені лісів,
І згоди суголосся у розмові
Дітей і довгожителів-батьків.
В ній – мудрість прародин і колискова
Вплітає доброту в пророчі сни,
І мальви в буйноцвітті, й рідна мова,
Щасливий сміх у розквіті весни…
Молитву материнську розфарбую
В ній золотом надії, а в церквах
Я голос срібний дзвонам намалюю,
Щоб вільно він долав у небо шлях…
Моя картина – свято у родині,
Як робить перший крок свій немовля,
І пісня соловейка на калині…
Моя картина – писанка-земля.
Зі збірки "Відлуння тиші" (2012 р.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041220
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2025
автор: Наталія Погребняк