Люди!
Люди завжди кудись ідуть,
І одне з двох:
Це або світла,
Або темна путь.
І люди завжди чогось чекають,
Неаче на таці їм усе принесуть,
Неначе за них
Відповіді дадуть на всі їхні питання.
І люди, буває, кажуть неправду,
І кожен із них,
Хоч трішки,
Все ж та шахрай,
Або просто дивак.
Люди!
Люди усюди
Простують до світла,
Блукають в пітьмі,
Вирушають у Лету
До вічної зими
І знаходять вічний спокій
У чорній землі.
(переклад власної пісні 14.03.1999 р.).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041199
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2025
автор: Ростислав Сердешний