Нехай ще попустять на каву

Античний  гульвіса  на  довгих  ногах  -
Так  тануть  від  смутку  повіки!
Допоки  не  знайдуть  в  пісках  дастархан
Весняні  кроти  і  шуліки.
Бо  навіть  марнота  між  синіх  небес
Сьогодні  хитка  й  невесела  ,
У  хутрах  з  хмарин,  де  похмільний  Зевес
На  ранок  дурний  і  дебелий  -
Клекоче,  штовхається    в  часу  потік,
Жбурляє  між  смертними  лаву!
Та  хто  б  він  не  був  -
Дастархан  чи  бутік  -  
Нехай  ще  попустять  на  каву…


p/s
https://www.youtube.com/watch?v=qEuV82GqQnE&list=RDqEuV82GqQnE&start_radio=1

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041192
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2025
автор: bloodredthorn