А СВІТ ЛИШЕНЬ СПОСТЕРІГА
Щодня лягають в землю українці,
Туди вклада нас нечисть з болотів,
Туди вкладають нарід наш одинці…
До тла, щоб лютий ворог спопелів.
Прийшло до нас з ордою люте горе,
Прийшла до нас з ординцями біда,
Життєві свічі гасять ці потвори,
Ввірвалися до нашого гнізда́.
Виною всьому – клятії ординці,
Жили ми в тиші й спо́кої завжди́,
Щодня лягають в землю українці,
Нам горя додається від орди.
Життєві свічі гасять без упину,
А світ за цим усім спостеріга,
Щоб зупинити – не знайшли причину,
Бо Україна їм недорога.
Не їх болить, не їх вбиває ворог,
Не їхню землю крівця залива,
Не в них зі зброї у повітрі порох,
Не в них роки́ уже війна трива.
Тому́ нас ворог легко так вбиває,
Тому́ йому відкриті всі шляхи,
А світ за цим лишень спостерігає
Й не бачить в цьому ворога жаги.
07.06.2025
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041180
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2025
автор: КОРОЛЕВА ГІР