Напевно прямо в серце,
Попало влучне слово,
Ввірвався теплий червень,
Душа ж покрилась льодом.
Навіщо ранить душу,
А вкривши тінню зорі,
Будить відверто бурю,
Додавши зверху солі.
Ось чуєш, лине пісня,
Це жайвір вище неба,
Вставай, сьогодні дійсно,
Здолати б давній безлад.
Зібравши втішно щастя,
Зігріє промінь сонця,
Від цього світла й сяйва,
З росою зникне осад.
Зійшла веселка нині,
Кохання вічне диво,
Цвітуть волошки в житі,
Блакить....нема хмаринок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041158
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2025
автор: liza Bird