" Вдавилась зозуленька колосом стиглим" -
Так кажуть, коли перестала кувать.
А на поля хлібороби вже вийшли,
Щоби урожай такий щедрий збирать.
Підрізані падають маки червоні,
Немовби серденька лежать на землі.
Волошки блакитні візьму на долоню,
Уже відцвітають ці квіти малі.
І лише ромашки так довго квітують
Та приморозків не бояться також.
За стійкість та витривалість люблю їх,
З них приклад беру - труднощі побороть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041155
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2025
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський