Ми так до себе близько і далеко

І  я  вже  поруч  невагомих  крил...
І  майже  зростом  з  перехрестя  вітру.
У  відблисках  вечірніх  ліхтарів
розгадую  мовчання  -  віщу  тишу.

Гойдає  вітер  подмухом  думки...
Навідались  у  гості  сни-лелеки.
Посеред  крон,  поміж  крила  рядки
ми  так  до  себе  близько  і  далеко.

06.06.2025

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041136
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2025
автор: Іванюк Ірина