РЯТУЮЧИ ЖИТТЯ – СВОЄ ВІДДАЛИ
(Полеглим вогнеборцям присвячується)
Ви інших поспішали врятувати,
Спішили ви приборкати вогонь,
Та довело́сь своє́ життя віддати,
Торкнувся ворог ваших юних скронь.
Рятуючи життя – своє́ віддали,
Обов’язок виконували свій,
Що буде так – не знали й не чекали,
Тепер лежать вам у земля сирій.
Так рано ваші свічі загасили,
Вони лиш розгоратись почали́,
І довело́сь лягати вам в могили.
Загинули, хоч майже не жили́.
Не перший виїзд, не одне гасіння,
І не одне врятоване життя,
Та вбило вас вороже те створіння,
Убило вас убивче те сміття.
Вогонь усіх вас язиком торкався,
Щоразу ви боролися із ним,
З життям, на жаль, з вас кожен попрощався,
Не в’їсться в вічі більше чорний дим.
За кожним у жалобі є родина,
За вами плачуть й ті, хто вас не знав,
За вам у сльозах є Україна,
Героєм кожен з вас життя віддав.
06.06.2025 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041124
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2025
автор: КОРОЛЕВА ГІР