[youtube]https://youtu.be/mAhuNu57ihM[/youtube]
Свій страх вливаю у вірші я,
Характер – палений вогнем.
Війни кривавая стихія
Мене міняє день за днем.
Під звук тривог, «шахедів» жити –
Для нас тепер звичайна річ,
Та знову кляті московити
Вбивають мирних – день і ніч.
Та нищать все і без розбору,
Безцільно, підло – тільки б бить!
Такого страшного терору,
Не зможуть люди вам простить.
Поля заповнені тілами,
Раніше – квіти тут росли.
Чим завинили перед вами,
Що ви війну нам принесли?
Затягне пекло вас трикляте,
На Страшний Суд підуть бійці.
То буде совісна розплата
За ваш жорстокий геноцид.
© Валерія Кропівна
06.06.2025
Переклад власного твору https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945688
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041097
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2025
автор: Валерія Кропівна