Обмежуся без ніжних слів,
Гірких таємних поцілунків.
Кохання – це міраж зі снів,
Там почуття вже не існують...
Дивилась в очі я твої,
Шукала в них кристал кохання.
У погляді пейзаж скупий,
Немає краплі хвилювання.
Сумний фінал звучить ось так -
Втішити тебе, я не буду.
Дивись на зірку Шеліак,
Твій розум – не вселенське чудо.
Не забувай тих одиниць,
Які тебе кохали милий.
Живи у Світі таємниць,
І згадуй - де черпав ти сили...
2025 за мотивами 2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041073
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2025
автор: Тетяна Іванова - Юртина