Холодний блиск дзеркал, і гра тіней у них,
Де нескінченний коридор химерних відображень,
Чиїхось кроків шум, і ліній злам прямих,
Що невідомий шлях нам начебто підкажуть.
Дзеркальний лабіринт - оманливий і дивний,
Де з правдою брехню змішав свічок вогонь.
Туманний погляд вздовж перетинів і ліній.
Шукає вихід там, де не було його.
Уламки скла надій, колишнього частки,
Друзки ілюзій про твоє нездійснене бажання.
І тінь чиясь ковзне повз нас в кутках пустих.
Луна минулого застигла наче камінь.
Дзеркальний лабіринт - оманливий і дивний,
Де з правдою брехню змішав свічок вогонь.
Туманний погляд вздовж перетинів і ліній.
Шукає вихід там, де не було його.
Змішались сон і яв, і грань пішла за грань,
Де правда, а де гра не знає всемогутнє небо.
І знову тиша чує шепіт заклинань,
Сплітаючи нитки майбутнього для себе.
Дзеркальний лабіринт - оманливий і дивний,
Де з правдою брехню змішав свічок вогонь.
Туманний погляд вздовж перетинів і ліній.
Шукає вихід там, де не було його.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041042
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2025
автор: Сергій Южаков