Посеред жовтих пісків,
Де палюче сонце,
Ходим, наче кораблі
У безмежнім морі.
Можем дуже довгий час
Нічого не їсти,
Два горби на спинах в нас,
Спробуйте но сісти.
Доберуться куди слід
Вантажі і люди.
Ми ж пустелі кораблі.
Вгадали...( верблюди).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041010
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2025
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський